Гідроакумулятори та розширювальні баки зовні схожі, але виконують різні функції. Вони мають відмінні вимоги до мембрани, температури, тиску та контакту з водою.
Гідроакумулятор і мембранний бак — це одне й те саме?
У широкому значенні гідроакумулятор є різновидом мембранного бака: еластична перегородка відділяє рідину від стисненого повітря або азоту. У насосній системі гідроакумулятор для води створює запас під тиском і зменшує кількість запусків. В опаленні мембранний розширювальний бак компенсує збільшення об’єму теплоносія.
Замінювати їх через однаковий об’єм і різьбу не можна. Опалювальна мембрана може не мати допуску для питної води, а параметри бака відрізняються. Тому гідроакумулятори, баки для опалення та санітарної води випускають окремими серіями.
Принцип роботи мембранного (розширювального) бака
Мембрана ділить корпус на водяну та повітряну камери. Через ніпель створюють попередній тиск. Вода деформує мембрану та стискає газ, який після зниження тиску розширюється і витісняє її назад у систему.
У водопостачанні це дозволяє подавати воду без негайного запуску насоса. На нижній межі тиску реле вмикає насос, а на верхній — вимикає. Так зменшується кількість коротких циклів двигуна.
В опаленні надлишковий об’єм нагрітого теплоносія надходить у бак, а після охолодження повертається в контур. Бак стабілізує тиск, але не замінює запобіжний клапан.
Гідрофор — ще одна назва того самого пристрою?
Гідрофор — це підвищувальна установка, що складається з насоса, гідроакумулятора, реле тиску, манометра, арматури та інколи автоматики захисту. Такі комплекти також називають насосними станціями.
У побуті гідрофором називають і сам накопичувач, але це спрощення. У каталогах також трапляються варіанти «гидрофор» і «гидробак».
Конструктивні відмінності: груша, балон, змінна й незмінна мембрана
Мембрана може мати форму груші або балона. Вода надходить усередину й майже не контактує зі сталевими стінками. У багатьох моделях деталь змінна: знімають фланець для гідроакумулятора та виймають мембрану. Нову грушу й фланець підбирають за моделлю.
Фіксована діафрагма розділяє корпус на дві частини. Після її пошкодження зазвичай замінюють увесь бак. У деяких санітарних серіях така конструкція зменшує застійні зони. Якщо вода контактує з корпусом, важливе його внутрішнє покриття.
Запит «гідроакумулятор без груші» часто означає модель із фіксованою діафрагмою, тобто мембрана є. Натомість гідроакумулятор без мембрани — традиційна конструкція з прямим контактом води й повітря. Оскільки повітря розчиняється у воді, його запас доводиться відновлювати.
Тип мембрани впливає й на обслуговування. Якщо зі штуцера попереднього заряджання замість повітря з’являється вода, це може свідчити про пошкодження еластичного елемента. У моделі зі змінною грушею встановлюють сумісну запчастину, а бак із фіксованою діафрагмою переважно замінюють повністю. Діагностику виконують після від’єднання від системи та скидання тиску.
Де використовують гідроакумулятор, а де — мембранний бак
Вибір визначає призначення системи. Вертикальний або горизонтальний монтаж допускається для відповідних моделей. Горизонтальний бак часто слугує опорою насоса, а вертикальний ставлять на підлозі. Труби не повинні утримувати заповнену ємність.
Системи водопостачання
У водопостачанні гідробак працює зі свердловинним або поверхневим насосом. Він:
- створює запас води;
- підтримує діапазон тиску;
- зменшує частоту запусків двигуна.
Корисний запас води менший за геометричний об’єм і залежить від попереднього тиску та налаштувань реле. Тому бак на 50 літрів не віддає 50 літрів між запусками.
Потрібний об’єм підбирають з урахуванням подачі насоса та дозволеної кількості ввімкнень за годину. Малий гідроакумулятор швидко спорожнюється й не захищає насос від частих коротких циклів. Збільшення бака подовжує паузи між запусками, але потребує додаткового місця і не підвищує максимальний напір, який може створити насос.
Біля бойлера мембранний бак для води приймає теплове розширення санітарної води. За функцією та розрахунком він не є накопичувачем насосної станції.
Системи опалення
В опаленні бак має відповідати температурі та бути сумісним із водою або гліколем. Об’єм визначають за наступними показниками:
- кількістю теплоносія,
- температурним діапазоном,
- статичною висотою,
- початковим і максимальним тиском.
Надто малий бак заповниться під час нагрівання, тиск зросте, а запобіжний клапан може спрацювати. Завеликий коштує дорожче й займає місце. Розрахунок виконують за методикою виробника.
Під час розрахунку враховують не лише паспортний літраж котла, а весь теплоносій у трубах, радіаторах, колекторах і теплообмінниках. Значення має й частка антифризу, оскільки температурне розширення суміші може відрізнятися від води. Попередній заряд узгоджують зі статичним напором у місці встановлення бака.
Колір бака: чому це не просто естетика
У багатьох серіях сині баки призначені для водопостачання, білі — для санітарної води, а червоні — для опалення. Проте єдиного обов’язкового стандарту немає: водяний бак може бути зеленим, сірим або виготовленим із нержавійки.
Колір не доводить придатність. У паспорті перевіряють середовище, температуру, тиск, матеріал мембрани та санітарні допуски. Опалювальний бак не підключають до питної води лише через відповідну різьбу.
Тиск і об’єм: як параметри відрізняються залежно від призначення
Відповідь на запитання «який тиск має бути в гідроакумуляторі» залежить від керування насосом. Для системи з реле багато виробників рекомендують попередній тиск на 0,2 бар нижче точки запуску, інші — близько 0,9 від тиску ввімкнення. Пріоритет має паспорт обладнання.
Попередній тиск перевіряють через ніпель після вимкнення насоса, ізоляції бака та повного зливання води. У заповненій системі манометр покаже тиск води, а не заряд повітряної камери.
Заводський заряд не завжди відповідає налаштуванням конкретної станції, тому його перевіряють перед запуском і надалі з періодичністю, зазначеною виробником. Якщо повітряна камера втратила тиск, насос починає частіше вмикатися, а запас води зменшується. Самостійно підвищувати заряд понад допустиме значення не можна: надлишковий тиск також скорочує корисний об’єм.
В опаленні заряд пов’язують зі статичним тиском, а робочий об’єм — із розширенням теплоносія. Правило «10% від системи» є лише грубою оцінкою.
Матеріал і антикорозійне покриття корпуса
Більшість баків виготовляють із вуглецевої сталі та фарбують зовні. Якщо вода контактує з корпусом, потрібне внутрішнє антикорозійне покриття, наприклад епоксидне. Волога й конденсат можуть спричиняти зовнішню корозію.
Фланець виготовляють з оцинкованої або нержавіючої сталі. Нержавійка краще протистоїть корозії, але одна деталь не визначає довговічність виробу. Повністю нержавіючі баки коштують дорожче.
Як не помилитися при виборі: гідроакумулятор чи мембранний бак
Для насосної станції гідроакумулятор розраховують за подачею насоса, реле та допустимою кількістю запусків. Для опалення бак підбирають за об’ємом і розширенням теплоносія, для бойлера — за параметрами гарячої санітарної води.
Перевіряють середовище, температуру, максимальний тиск, заводський заряд, корисний об’єм, мембрану, положення монтажу та приєднання. Для ремонтованої моделі важлива доступність груші й фланця.
